Підсумкові заняття

   Відповідно річного плану на 2017-2018 н.р. були проведені підсумкові заняття з 20  по 27 квітня 2018 року , у молодших, середніх та старших групах відповідно до Базової програми розвитку дитини дошкільного  віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт» . 

     Перевіркою були охоплені молодші групи "Соняшник", "Кіт-Воркіт", "Дивоцвіт", вихователі :  Веремій О.В., Бірюкова А.В., Кобець К.Е., Старікова А.В, Канубрікова Т.П., Чулкова Є.В.

Середні групи: "Ромашка", "Малятко", "Калинка", вихователі - Шилоносова О.С., Рябоволик А.О., Разгоненко Я.В., Васильченко К.В., Бірюкова А.В., Кухар Л.О.

   Старші групи: "Їжачок-Хитрячок", "Івасик-Телесик", "Веснянка", "Зернятко" вихователі -Ткаченко Т.М., Васильченко К.В, Шляга Ю.М., Смолова Т.Г., Горлова М.П., Шинкарьова Т.В., Швець І.В.

Казка... її можливості великі. Мова перших казок, що чує дитина дошкільного віку, ритмічна, слова часто заримовані, а героям надаються незвичайні ви­значення.

Чому ж кожного малюка так цікавить казка? І тур­ботливі батьки, і творчі педагоги постійно шукають відповіді на це запитання. Кожен дорослий замис­люється над тим, як виростити та виховати дитину щасливою, здоровою.

Що потрібно для того, щоб малюк зміг самостій­но впоратись із багатьма життєвими перешкодами, цінував дружбу, мав уявлення про честь та вірність? Як можна з'єднати слово з ділом, але при цьому не набридаючи дитині своїми постійними вказівками? Таких «як» і «чому» є безліч.

І педагоги, і психологи постійно шукають та об­говорюють різні методи виховання і навчання до­шкільників, створюючи нові моделі, нові програми. Кожен із нас, дорослих, пам'ятає своє дитинство, яке обов'язково пов'язане з казкою, легендою або при­казкою.

Людство із покоління в покоління, передаючи зміст казок, давало відповіді на основні життєво важливі; питання, адже історію розвитку взаємин між людьми закладено в сюжетах багатьох казок. Кожній людині для того, щоб розвиватися, необхідно перш за все знати:

  • своє походження (Хто я, звідки взявся і яким є мій родовід?);
  • про оточуючих (Хто вони свої та чужі, як їх можна розрізняти? Чого можна навчитись у ін­шої людини? Як це знадобиться мені в майбут­ньому?);
  • про свій шлях (Як знайти свій шлях? Як ставити свою мету і досягати її?);
  • про своїх помічників (Як їх розгледіти і не втра­тити?);
  • про віру і місію (Навіщо я прийшов у цей світ? Якою є моя віра у власні сили? Як зробити світ світлішим, добрішим?).

Якщо звернутись до знайомих нам казок, то відразу можна сказати, що їх герої шукають відповіді саме на ці запитання. А разом із героями і кожна людина поповнює свою «життєву скриньку» норма­ми і правилами поведінки, важливими людськими цінностями.

У казці детально викладається певна схема дій, що послідовно виконуються. Це дуже важливо для дитини, для того, щоб засвоїти зв'язок між причи­ною і наслідками. 

Казкотерапія — це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов'язані з реальним спілкуван­ням, що спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

Казкотерапія сприяє розвитку у дошкільників:

  • активності;
  • самостійності;
  • емоційності;
  • творчості;
  • зв'язного мовлення.

Казкотерапія — це метод, у якому казкова форма застосовується для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, удосконалення взаємодії з на­вколишнім світом. До казок у своїй творчості звертались відомі закордонні та вітчизняні психологи: Е. Фромм, Е. Берн, Е. Гарднер, А. Менегетті, М. Осоріна, Є. Лисіна, О. Петрова, Р. Азовцева, Т. Зінкевич- Євстигнєєва.

Казка — це образне зображення життєвих реалій. Дії, що відбуваються в казках, можуть трапитись і в реальному житті, але не в буквальному смислі. За допомогою казкових сюжетів дошкільники впер­ше опановують основні життєві принципи, можуть порівняти добрі та погані вчинки. Діти можуть само­стійно вирішувати, хто позитивний герой, а хто—-не­гативний. І хоча діти не відразу зможуть це зрозуміти, однак, саме в дошкільні роки вони отримають перші уявлення за допомогою казок.

Казкотерапія — це вплив практичної психології на внутрішній світ і дитини, і дорослого. Казкотерапія більше зорієнтована на дітей дошкільного віку тому, що вони ще не здатні оцінити події, які відбуваються в реальному житті, та проаналізувати їх для при­йняття самостійних рішень. Дошкільники потребують допомоги дорослих. Але і дорослі не завжди вчасно можуть зрозуміти деякі негаразди в житті дітей, адже не завжди мають відповідь на те, що саме спонукало дитину так вчинити.

Під час гри, перевтілюючись у казкового героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час сеансів казкотерапії діти засво­юють необхідні моделі поведінки, учаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе й оточуючих, тому що казки зрозуміліші їм порівняно з поясненнями педагогів та батьків.

Казки сприяють пізнавальному розвитку дітей, виховують моральні почуття, впливають на уявлення особистості дитини, спрямовуючи розвиток бажань і вчинків малюка. Казки спираються на те найкраще, що вже є у кожної дитини. Кожна дитина саме з казок дізнається, що добро майже завжди перемагає зло, а негативні герої будуть покарані за свої вчинки.

Педагоги дошкільних навчальних закладів та бать­ки здебільшого розповідають або читають дітям казки. Але, якщо дорослі пам'ятатимуть про те, що можна обговорити казку, пояснивши незрозуміле, то це до­поможе дитині засвоїти уроки, які згодом доведеться розв'язувати самостійно. Знаючи основи казкотера­пії, батьки зможуть у необхідний момент допомогти своїй дитини впоратися з труднощами, якими б вони не були.

Казкотерапія — це не один окремий сеанс, а ко­пітка робота з певною метою. Вони дають кожній людині, а особливо дитині дошкільного віку те, що необхідно: свободу думок, бажань, дій, почуттів. Каз­ки допомагають дітям і дорослим подолати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що всього можна .досягти, якщо є бажання.

  В ході перевірки було виявлено, що всі вихователі  зібрали і систематизували необхідний матеріал (демонстраційний  і роздатковий  згідно з віком; дібрали й виготовили різноманітні дидактичні ігри, посібники. Освітні завдання плануються з урахуванням умінь дітей і вимог програми кожної вікової групи.  Вихователі володіють методикою організації та проведення мовленнєвої та пізнавальної діяльності. Широко застосовують ігрові методи навчання . Хотілося б відзначити , що майже всі вихователі провели комбіновані заняття, де побачили різні види діяльності.

   Результатом цієї роботи стали вміння дітей сприймати й розуміти українську мову. Діти молодшої та середньої груп вільно користуються в повсякденному житті словами , що позначають назви дій, ознак, властивостей предметів, речей, явищ. Розказують віршики, фізкультхвилинки з цікавим текстом.

  Діти молодших груп називають і показують геометричні фігури - квадрат, коло, трикутник, прямокутник, овал. Розуміють слова : верхній, нижній, ліворуч, праворуч. Порівнюють групи предметів за величиною, довжиною, шириною, висотою. Знаходять в навколишній обстановці багато предметів і один предмет. Розуміють узагальнюючі слова : меблі, транспорт, іграшки, посуд, взуття, одяг. Розповідають вірші, потішки, загадки. Розвязують прості логічні завдання.

   Діти середніх груп виконують  завдання складніші : розрізняють геометричні фігури: коло, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, знаходять схожі на них предмети; рахують в межах десяти, складають картки з цифрами в межах 10 , уміють орієнтуватися в просторі – справа - зліва, зверху-внизу, порівнюють предмети за величино, довжино, розміром, кольором і т.д. ; знаходять серед предметів зайвий, пояснюють свій вибір. Складають невеличкі оповідання та казочки з допомогою вихователя, розповідають напам’ять вірші.

Діти старших груп складають оповідання за однією картинкою, за серією картинок, виразно читають вірші, з інтонацією; знають склад чисел першого десятка, прямий і зворотній порядок числового ряду, називають місяці, частини доби, послідовність днів тижня.  Деякі діти вже читають. Уміють орієнтуватися в просторі – справа - зліва, зверху-внизу, порівнюють предмети за величино, довжино, розміром, кольором і т.д.  Діти складають схему речення, ділять слова на склади, розрізняють голосні та приголосні літери, визначають на слух м’якість і твердість звуку в словах. Називають пори року, явища природи, прикмети кожної пори року. Відрізняють диких та свійських тварин, перелітних та зимуючих птахів, називають плоди сосни. дуба, яблуні і т.д.

   Заняття пройшли на належному рівні, всі вихователі готувалися до показів, ходили один до одного на заняття, самі аналізували заняття - робили самоаналіз, давали своїм колегам зауваження та схвалення, вказували на недоліки в роботі .

Група "Сонечко"

Pidsumkove zanyattya

 

romashka

 

romashka

Група "Малятко"

malyatko

 

malyatko

malyatko

Група "Їжачок-Хитрячок"

Ijachki

 

Група "Калинка"

Kalinka